Ранок «Посвята в першокласники»

Ведуча:          Вітаємо вас, діти вільної України, зі святом першокласника.

Вчитель:       Вітаю вас і я з цим знаменним днем. Але, щоб розпочати свято,

                        першокласники повинні відгадати загадку.

                                   Великий будинок дітей завжди жде

                                   І часто, як вулик бджолиний гуде.

                                   Як чаша, він повен знаннями.

                                   Ласкавий будинок цей з нами

                                                                                  (школа)

На сцену виходять 5 першокласників.

1 учень:         Школа! Вулик ти дитячий,

                        Ну, а діти, як бджолиний рій.

                        Вчаться тут і йдуть сюди терпляче

                        І беруть початок з нього свій.

2 учень:         Як були ми дошкільнята,

                        То ходили в дитсадок.

                        А тепер вже інший час –

                        Зустріла радо школа нас.

3 учень:         Ми тепер – не просто діти,

                        Шестирічки-неумійки,

                        Шестирічки – перший клас,

                        Школярі тепер всі з нас.

4 учень:         Якщо вчимося ми у школі,

                        То звемося – школярі.

                        Радо в школі зустрічають

                        Однокласники мої

5 учень:          У цьому році перший раз

                        Пішов я в школу в перший клас,

                        І першим в класі з того дня

                        З”являтись став до школи я.

(Діти співають пісню про школу).

Церемонімейстер: Шановні пані та панове! Ми раді вітати Вас на цьому святі! Сьогодні в нашому Царстві Знань урочиста церемонія «Посвята в першокласники», яку я оголошую…
(Вбігає зла Фея – чаклунка і вихоплює із рук церемоніймейстера грамоту після чого зникає)

Церемонімейстер: У чому річ? Чиї це жарти?

Лиха Фея: Мої, а що?

Церемонімейстер: Ну звичайно, я міг і сам здогадатися. Ваші жарти, шановна пані Фея, недоречні. У нас тут серйозна церемонія посвята наших наймолодших школярів у першокласники.

Лиха Фея: Для кого кажете посвята?

Церемонімейстер: Для першокласників!

Лиха Фея: Для кого, для кого?

Церемонімейстер: Для першокласників…

Лиха Фея: Які ж ви першокласники? Вони ж не знають елементарного.

Церемонімейстер: О ні, тут Ви, шановна фея, помиляєтесь, вони такі розумні, такі кмітливі, такі сміливі…гра

складислово

Лиха Фея: Що красиві то красиві, але вони незнайомі навіть з моїми вірними друзями.

Церемонімейстер: Якими такими друзями?

Лиха Фея: А ось з якими?

(на сцену виходять під музичний супровід Одиниця і двійка)

Одиниці: (улесливо) Любі друзі! Ми так хочемо з вами познайомитись!

Двійка: Вам з нами буде так весело, давайте дружити.

Церемонімейстер: Діти, не потрібні вам такі друзі, нічого гарного вони вас не навчать. Дружба з ними небезпечна. А де ж наша добра Фея – чарівниця?

(До зали входить добра Фея – чарівниця)

Церемонімейстер: Нарешті, де ви так забарилися?

Добра Фея: Я була в салоні краси, сьогодні потрібно мати бездоганний вигляд.

Церемонімейстер: Поки ви по салонах ходите, наші першокласники ледве не потрапили в біду.

Так – так, ви сьогодні дуже гарні. Але швидше беріть золотий ключик, відкривайте двері в Царство Знань, а ми продовжимо урочисту церемонію «Посвяту в першокласники».

Добра Фея: Де ключик? Він завжди був тут, а тепер його немає…  ви не бачили, куди подівся золотий ключик? Що? Його вкрала лиха Фея зі своїми помічниками! Що ж тепер робити?

Церемонімейстер: Зупиніться! Не метушіться! Потрібно добре поміркувати! Лиха Фея вкрала ключ – так? Так! Звичайно ж, вона його вже зачарувала – так? Так! А що, ваших чарів не достатньо, щоб його повернути?

Добра Фея: На жаль, ні! У цій ситуації діти мусять допомогти собі самі. І що б з ключика зняти чари, потрібно показати лихій Феї, що наші першокласники дуже розумні, талановиті. Кмітливі. Лише тоді чари спадуть, і ми повернемо золотий ключик. А допомагати нам у цьому будуть наші друзі. – найулюбленіші казкові герої. (Махає чарівною паличкою)
(Забігає Буратіно)

Буратіно: Друзі, ви знаєте як мене звуть? Так! І я вважаю, що ви всі розумні, кмітливі, тому загадаю вам загадки, а ви їх розгадайте. Слухайте:

Вчити читати, рахувати,
І писати, і співати
Всіх дітей довкола
Наша люба … (школа)

Разом стіл я і стілець,
Хто вгадає – молодець. (парта)

Є чарівник у школі в нас,
А ну впізнайте хто він?
Озветься – тиша йде клас,
Озветься ще раз – гомін.
Що б не спізнитись на урок,
Нам голос подає … (дзвінок)

Всяк школяр його шанує,
Бо він пише і малює.
Хто ж цей славний молодець?
Це звичайно … (олівець)

Не кущ, а з листочками,
Не сорочка, а зшита
Не людина, а навчає. (книга)

Буратіно: Молодці, діти! Ви дуже кмітливі

Добра Фея: Наші діти вміють не тільки загадки розгадувати, а й дуже – дуже хочуть вивчити багато нового. Ось послухайте.

1 учень: В школу йдемо не дарма:
Вчення – світло, невчення – тьма.
Ми прийшли знання здобути,
Хочем грамотними бути.

Учениця: Бо знання нам необхідні,
Дуже, дуже всі потрібні.
Ну а книжка нас навчить,
Як на світі треба жить.

2 учень: Треба добре букви знати,
Щоб навчитися читати,
Щоб до комп’ютера змогти
Нам звертатися на «ти»,
Щоб змогти програму вести
Й не лякали в класі тести.

Буратіно: Молодці, ви дуже добре виконали завдання! А найголовніше змогли довести, що ви не тільки розумні діти, а й наполегливі, у вас є бажання вчитися! Бажаю успіхів! До побачення!

Добра Фея: Так, так, поглянемо, чи з’явився наш золотий ключик?(Дивиться в скриньку)Ні його нажаль немає. Тоді продовжимо. Перевіримо Вас на спритність.

Добра Фея: Які ж ви спритні, молодці! Давайте перевіримо, чи не повернувся до нас золотий ключик? На жаль, ні.

(Під музику з кінофільму «Пригоди Червоної Шапочки» на сцену виходить Червона Шапочка)

Червона Шапочка: Вітаю вас! Любі діти, дорогою до вас я познайомилася
з різними звірятами і птахами. Я вам зараз їх покажу, а ви їх впізнайте і назвіть.

(Показує малюнки птахів та звірів, а діти хором називають їх)

Діти, а пісні ви знаєте? То ж заспівайте!

(Діти співають пісню)

Молодці! Ви заслуговуєте на прекрасну подорож до Царства Знань. Розкажіть мені будь ласка, яких правил ви дотримуєтеся у школі, чи вмієте ви дружити?

(Діти виходять на сцену і читають вірші)

Щоб урок минув не марно.
Треба сісти рівно й гарно.

Спитати хочеш – не гукай
А тільки руку підіймай.

Не базікай на уроках,
Як папуга чи сорока.

Прізвиськ дітям не давай,
А дівчаток – захищай.

Бути чесним і правдивим –
Важливе правило у нас.

Бути другом не зрадливим
Клас за тебе, ти – за клас!

(Входить Буратіно)

Буратіно: Які ви молодці! Як багато вмієте, поважаєте один одного, товаришуєте. Тому в мене для вас сюрприз. Погляньте кого я привів!
(Виводить на сцену Лиху Фею, Двійку і Одиницю)

Добра Фея: А ось і вони! Ну що куди ви заховали наш ключик?

Лиха Фея: Так, справді, ваші діти виявились дуже гарнесенькими і розумнесенькими, вони змогли зняти чари з ключика. Одинице,Двійко, Віддайте їм ключик!

Одиниця: Але що ми тепер робитимемо?

Двійка: Нам так подобається цей ключик.

Добра Фея: А ви самі були коли – небудь в цій країні? Читати, писати та рахувати вмієте?

Лиха Фея: Ми все вміємо.

Добра Фея: А ми зараз перевіримо.
- Одиничко, до скількох ти вмієш рахувати?
- До кінця.
- Добре, порахуй ось ці кубики.
- Один,… один,…один,…все!
- Усе зрозуміло!
- Двієчко, а який сьогодні день тижня?
- Сьогодні п’ятниця (дивиться на годинник)
- Чому?
- Якщо стрілка стоїть на п’ять це означає п’ятниця.

Добра Фея: Нічого ви не вмієте та не знаєте, тільки шкодити можете. А хочете ми вас з собою візьмемо та навчимо всього, що вміємо?

Лиха фея: Дуже хочемо! Я ніколи не ходила до школи. Візьміть мене до себе!
Будь ласка!

Добра Фея: Діти пробачимо Лихій Феї її витівки, візьмемо з собою в нашу чудову школу?

Діти: Так.

Добра Фея: Діти, подивіться кожна з них окремо це всього лише одиниця
та двійка, а разом…? Правильно «12»! Ось із дванадцятьма балами ми будемо дружити. Обіцяєте бути слухняними учнями, слухати вчителів і виконувати всі завдання? Тоді ласкаво просимо до Царства Знань! Тож час дати урочисту клятву, повторюйте за мною:
Обіцяєм учитись старанно,
Лише на 12 балів!
Обіцяєм!
Обіцяєм трудитись,
Батькам удома помагати.
Обіцяєм!

Обіцяєм!
Обіцяєм читати, малювати, співати,
Гратися з товаришами
І дружити з малюками!
Обіцяєм!

Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.

Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло обминати,
А добро чинити.

Бджілоньки на квітах,
Дітоньки - до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед у полі бджоли.

Вчитель. А зараз наші діти отримають посвідчення, що вони можуть носити гідне звання «Школяр»

Добра Фея: Ми вітаємо вас дорогі першокласники і з великим задоволенням запрошуємо вас помандрувати просторами Царства Знань. А допомагати вам в цьому будуть ваші вчителі, ваші батьки і наші казкові герої.
А тепер станемо разом у коло, берімось за руки і проспіваємо разом пісню.
(Першокласники виконують пісню)

Церемонімейстер: На цьому наше світо закінчується. Бажаємо гарно вчитеся! Сподіваємся, що ваше майбутнє в нашій школі буде щасливим і радісним.